Блог

 

За вікнами осінь. Для абітурієнтів позаду вступні іспити до вузів, а з ними – безсонні ночі, хвилювання батьків біля дверей приймальної комісії. Цьогорічна вступна компанія показала, що мода на менеджерів та юристів минає. Сьогодні молодь впевнена, що вже через кілька років, коли сьогоднішні першокурсники закінчать навчання у вищих навчальних закладах, попитом будуть користуватись не менеджери та знавці права, не гуманітарії, а представники точних наук, наприклад інженери, конструктори, технологи, електромеханіки.

 

В Радянському Союзі, частиною якого була і Україна, 80% підприємств працювали на військову промисловість. Держава славилась своїми спеціалістами технічних професій. Інженери „радянського ґатунку”, що виїхали за кордон після розвалу Союзу, до цього часу користуються там заслуженою повагою Різкий перехід від соціалістичної до ринкової економіки не кращим чином вплинув на українську промисловість. В результаті підприємства почали розвалюватись на очах, інженери пішли в бізнес, торгували на базарі, а молодь почала освоювати невідомі до того часу професії менеджерів і маркетологів. Точні науки і класичні технічні спеціальності виявились забутими до того моменту, поки підприємства не вийшли з перехідного періоду.

 

Зараз уряд оголосив про відродження української промисловості, а також про необхідність піднімати престиж „технарів”. Та саме життя показало, що треба відроджувати традиції технічної освіти. Вже кілька років підряд випускники нашого технікуму, які одержали спеціальності інженерного спрямування користуються попитом на підприємствах ВАТ „Гідросила”, ВАТ „Червона Зірка”, «Сахгідромаш», підприємстві „ОСЬ”, заводі дозуючих автоматів та ін. Тому з нинішнього року Міністерство освіти України почало цілеспрямовано підтримувати технічну освіту в державі. Зокрема, для нашого технікуму збільшилось державне замовлення на спеціальності „Обробка матеріалів на верстатах та автоматичних лініях” та „Інструментальне виробництво”, які сьогодні користуються попитом на ринку праці. Керівництво Кіровоградських підприємств сьогодні констатує, що молоді спеціалісти потрібні, як повітря. Відчувається потреба в конструкторах, технологах, майстрах, наладчиках обладнання, робітниках високої кваліфікації.

 

Наш коледж та університет є кузнею кадрів для, Сахгідромаш, ВО „Радій”, підприємстві „ОСЬ”, заводі дозуючих автоматів та ін. Існують договори, за якими студенти проходять технологічну та переддипломну практики на ВАТ „Гідросила”, ВАТ „Червона Зірка”. Керівники підприємств із задоволенням беруть студентів на практику, сподіваючись на те, що по закінченню навчання вони прийдуть на постійну роботу. Треба відмітити, що ці сподівання виправдовуються. Багато наших випускників останніх років працюють на заводах міста, хоча частина молоді надає перевагу комерційним структурам перед державними та акціонерними виробничими підприємствами.

 

Це пояснюється в першу чергу матеріальними міркуваннями. Зараз не працює закон про молодих спеціалістів, який би зобов’язував випускників відпрацювати встановлений термін за спеціальністю. Та й заводи не можуть нічого запропонувати молодому спеціалістові, крім роботи, часто на робочому місці, біля верстату, невелику зарплату, майже завжди з низькою зарплатою, без надання житла, навіть у гуртожитку. Хоча в свій час на балансі підприємств знаходився житловий фонд, дитячі садки, поліклініки. Від соціальних гарантій для молодих спеціалістів залежить по кінцевому рахунку майбутнє нашої промисловості і економіки.

 

Вирішенням цих проблем повинні займатись разом і Міністерство промислової політики і Міністерство освіти і науки. Не завжди підприємства створюють необхідні умови для професійного зростання молодих спеціалістів, використовують їх на некваліфікованих роботах. Багато керівників просто забувають, що кадри треба вирощувати, спеціалістами не народжуються. Останнім часом навіть студентам, що навчались на денному відділенні, доводилось працювати. Викладачі ставляться до цього з розумінням: на стипендію не проживеш. Але часто це призводить до перевтомлення молодої людини, що не може не впливати на якість засвоєння навчальних дисциплін. Тому дуже приємно відзначити, що уряд підвищив з липня 2004 року стипендії. Сподіваємось, що стратегія держави дозволить відродити повагу до професії інженера, допоможе відродитись українській промисловості та машинобудуванню.

 

Викладачі спеціальних інженерних дисциплін бачать свою роль в цьому в підвищенні якості підготовки молодих спеціалістів, їх професійній орієнтації, у вихованні духовно розвиненої особистості. Від успішного вирішення цих задач залежить майбутній потенціал держави, наш добробут і майбутнє наших дітей.